Різновікова група «Віночок»

 Девіз групи “Віночок”:

 ” Квіточка до квіточки – 

Ми сплетем віночок,

Ще й зав’яжуть стрічечки

В тім віночку діти.

Стрічечки яскраві

Стрічечки барвисті, 

У вінок вкраїнський 

Заплітають діти”

 

 

Як виховати

маленького патріота

Консультація для батьків

     Дошкільна дитинство – це той вік, коли активно розвивається мова, засвоюються необхідні для життя поняття, що дозволяють дитині успішно увійти в життя. Дошкільнятам, особливо старшого віку,  притаманне почуття любові до рідного міста, природи, своєї Батьківщини. А це і є початок патріотизму, який народжується в пізнанні, а формується в процесі цілеспрямованого виховання. Основне завдання батьків – якомога раніше пробудити любов до рідної землі, з перших кроків формувати у дітей риси характеру, які допоможуть їй стати хорошою людиною і громадянином. Всім відомо, що все починається з рідної домівки і матері, як головної охоронниці сімейного вогнища. У дитини потрібно виховувати любов до рідного дому. Дитина повинна розуміти, що мати свій будинок – велике благо.

     Кожна людина, кожна жива істота прагне обзавестися будинком і влаштувати його на свій смак, оберігти  його, дорожити сімейним затишком і теплом. Страшна  біда – втратити свій будинок. Дітям потрібно розповісти про біженців та горе людей, що позбулися рідного дому. Тим самим, намагатись викликати у дитини співчуття, бажання бути уважним, доброзичливим до людей.

     Головне, щоб дитина вже в дошкільному віці відчувала особисту відповідальність за рідну землю. Через вивчення історії та традицій предків виховується гордість і повагу до рідної землі. Важлива роль тут належить казкам, які передаються від покоління до покоління і вчать добру, дружбі, взаємодопомозі і працьовитості. Загадки та прислів’я і- це перлини народної мудрості і сприймаються дитиною легко і природно. У них і гумор, і смуток, і глибока любов до людини, до Батьківщини. Самобутній народний фольклор – прекрасний матеріал, що формує любов до Батьківщини і патріотичний розвиток дітей.

     Дитина повинна мати поняття про державні та народні свята, активно брати в них участь. Також варто познайомити її з культурою, звичаями і традиціями інших народів, сформувати до них доброзичливе ставлення.

     Любов до природи – основний прояв патріотизму. Велике значення мають прогулянки в ліс, в поле. Вони дають можливість познайомити дітей з деякими правилами дбайливого ставлення до природи. Найяскравіші враження про рідну природу, про історію рідного краю, отримані в дитинстві, нерідко залишаються в пам’яті людини на все життя і формують у дитини такі риси характеру, які допоможуть йому стати патріотом і громадянином своєї країни.

Важливою умовою морально-патріотичного виховання дітей є тісний взаємозв’язок з батьками. У хлопчиків з дитинства необхідно формувати уявлення про необхідність завжди ставати на сторону слабких, не давати їх кривдити, надавати допомогу. Хлопчик повинен розуміти, що він чоловік, що справжні чоловіки беруть на себе найважчу роботу, і для цього вони повинні з дитинства готуватися до цього, загартовуватися, займатися спортом. Батьки повинні формувати у своїх дітей позитивний досвід “вирішення конфліктів” (вміти домовитися, поступитися, прийти до згоди без). У дівчаток потрібно формувати уявлення про те, що значить зберігати мирні,  доброзичливі відносини між близькими, втішати і піклуватися про них.  Як же пробудити, в дитині почуття патріотизму? Саме «пробудити», тому що воно є в кожній душі, і треба його посилити точним, чистим тоном. Не можна змусити любити Батьківщину. Любов треба виховувати. І відразу напрошується питання як?

Рекомендації для батьків:

  • Виховання маленького патріота починається з найближчого для нього – рідного дому, вулиці, де він живе, дитячого садка.
  • Звертайте увагу дитини на красу рідного міста.
  • Під час прогулянки розкажіть, що знаходиться на вашій вулиці, поговоріть про значення кожного об’єкта.
  • Дайте уявлення про роботу громадських установ: пошти, магазину, бібліотеки і т. д. Поспостерігайте за роботою співробітників цих установ, відзначте цінність їх праці.
  • Разом з дитиною беріть участь у праці з благоустрою та озеленення свого двору.
  • Розширюйте свій кругозір.
  • Учіть дитину правильно оцінювати свої вчинки і вчинки інших людей.
  • Читайте йому книги про батьківщину, її героїв, про традиції, культуру свого народу.
  • Заохочуйте дитину за прагнення підтримувати порядок, зразкову поведінку в громадських місцях.
  • Якщо ви хочете виростити дитину гідною людиною і громадянином, не кажіть нічого поганого про країну, в якій живете.
  • Розповідайте своїй дитині про випробування, що випали на долю ваших предків, з яких вони вийшли з честю.
  • Знайомте свою дитину з пам’ятними та історичними місцями своєї Батьківщини.
  • Навіть якщо вам не хочеться у вихідний день відправлятися з дитиною в музей або на виставку, пам’ятайте, що чим раніше і частіше ви будете це робити, поки ваша дитина ще маленький, тим більша ймовірність того, що вона буде відвідувати культурні заклади в підлітковому віці і юності.
  • Пам’ятайте, що чим більше ви висловлюєте невдоволення кожним прожитим днем, тим більше песимізму, невдоволення життям буде висловлювати ваша дитина.
  • Коли ви спілкуєтеся зі своєю дитиною, обговорюйте не тільки проблеми, але і відзначайте позитивні моменти.
  • Підтримуйте у дитини прагнення показати себе з позитивної сторони, ніколи не кажіть йому такі слова і вирази: «Не висовуйся!», «Сиди тихо!», «Це не твоя справа!».
  • Дивіться з нею передачі, кінофільми, які розповідають про людей, які прославили нашу країну, в якій ви живете, позитивно оцінюйте їх внесок в життя суспільства.
  • Якщо плекати в своїй дитині байдужість, вона обернеться проти вас самих.
  • Як можна раніше відкрийте в своїй дитину вміння виявляти позитивні емоції, вони стануть вашою надією і опорою в старості!

       

                                                   ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА ДЛЯ ДІТЕЙ ПІД ЧАС ВІЙНИ   

                Інформаційний простір дозволяє бути на зв’язку з рідними, дізнаватись останні новини з фронту, хоч якось контролювати те, що відбувається навколо. Для дітей та підлітків інтернет залишається світом розваг та спілкування з друзями. Але важливо пам’ятати, що за позначкою геолокації на пості чи фотографії, веселим відео в соціальній мережі чи одним повідомленням може ховатися справжня небезпека.

Діти потребують зараз особливої турботи та уваги. Через невеликий життєвий досвід і особливості дитячої психіки їм загрожує більше небезпек — фізичних та психоемоційних — ніж дорослим. Водночас існують інструменти, які дозволяють мінімізувати ризики та вберегти фізичне та психічне здоров’я дитини. Дізнайтеся важливі правила безпеки дітей під час війни.

ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ДИТИНИ ПІД ЧАС ЕВАКУАЦІЇ

  1. Заспокойтеся самі. Чим молодші діти, тим сильніше їхній психоемоційний стан залежить від стану батьків. Тому спочатку знайдіть точку рівноваги для себе. Доступний практично всім спосіб – дихальні вправи. Психологиня Світлана Ройз радить зробити дихальні вправи, обійняти самого себе, легенько простукати все тіло долонями, обов’язково потягнутися. У конспектіонлайн-лекції фахівчині ви знайдете 46 робочих інструментів подолання стресу для дорослих та дітей. Лише після того, як стабілізуєтеся самі, починайте говорити з дитиною: спокійно та не надто голосно.
  2. Скажіть слова підтримки. «Ми в порядку. Ми будемо робити все, що в наших силах», «Я доросла, я знаю, що робити», «Я з тобою». За необхідності повторюйте.
  3. Домовтеся про правила поведінки. У небезпечній ситуації дитина повинна виконувати ваші розпорядження миттєво і без сперечань.
  • Ваші прохання повинні бути лаконічними та зрозумілими.
  • Якщо є можливість, завчасно порепетируйте в ігровій формі головні команди: «Стій», «Не торкайся цього», «Викинь це», «Іди до мене».
  • Потренуйтеся разом із дитиною виконувати ці команди на швидкість.
  1. Іграшку-супергероя — з собою! Попросіть дитину вибрати маленьку іграшку або талісман, який вона зможе покласти в кишеню. Це може бути навіть мушля з відпустки на морі або камінчик з рідного двора. Скажіть, що у хвилини, коли буде страшно чи самотньо, дитина може брати цю іграшку в руки, розмовляти з нею, розповідати їй про свої почуття.
  2. Прикріпіть до верхнього одягу дитини бейдж з повною інформацією про неї. Ім‘я, прізвище, вік, контактні дані батьків, особливі медичні потреби дитини (якщо такі є), вкажіть групу крові. Окрім бейджа на одязі, покладіть дитині у кишеню записку та/або напишіть цю інформацію на її руці стійким маркером або ж наклейте цупкий скотч на одяг. Це варто зробити навіть з дітьми 7-10 років, які у звичайному житті пам’ятають персональні дані. У стані стресу забувати прості речі можуть навіть дорослі, а діти й поготів.
  3. Сфотографуйте дитину перед тим, як вийти з дому. Якщо дитина загубиться, у вас буде найбільш точна фотографія, за якою люди зможуть швидше впізнати вашу дитину. Окрім цього, добре запам’ятайте (краще – запишіть), як саме одягнена дитина під час евакуації.
  4. Перебувайте у фізичному контакті з дитиною. Тримайте її за руку або на руках, везіть у візку. Підтримуйте безпосередній контакт весь час, аж допоки поруч не з’явиться інший дорослий, якому ви можете довіряти. Передавайте дитину сторонній людині тільки у крайньому випадку, або якщо це військові або представники рятувальних служб – пам’ятайте, що існує небезпека викрадення дитини під час евакуації.
  5. Домовтеся про місце, де ви зустрінетеся, якщо загубитесь (якщо дозволяє вік дитини).
  6. Якщо дитина загубилася. У Міністерстві закордонних справ розробили пам’ятку з порадами, як діяти батькам.
  • Не панікуйте. Зберіться з думками, щоб діяти чітко.
  • Згадайте, де востаннє бачили дитину. Якщо в дитини є телефон – зателефонуйте.
  • Попросіть когось зі знайомих чи родичів залишатися на місці на випадок, якщо дитина повернеться.
  • Попитайте людей навколо, чи бачили вони дитину, назвіть основні прикмети, за наявності – покажіть фото дитини, опишіть, у чому вона одягнена.
  • За можливості, дайте оголошення через гучномовець.
  • Повідомте найближче відділення поліції чи зателефонуйте 102. Якщо дитина загубилась за кордоном, гаряча лінія: 116 000.
  1. Важливий чат-бот: Дитина не сама.У меню чат-боту можна обрати одну з шести ситуацій, у якій вам потрібна допомога, та отримати детальні інструкції. Зокрема, чат-бот містить покроковий план дій у разі, якщо ваша дитина загубилася або ви знайшли чужу самотню дитину. Чат-бот було створено Офісом Президента України спільно з ЮНІСЕФ та Міністерством соціальної політики.
  2. Остерігайтесь зловмисників: будьте пильними. Зараз українським біженцям допомагає вся Європа. Щодня пересічні громадяни з різних країн від щирого серця діляться їжею, одягом, житлом. Та не слід забувати, що ворог може використовувати цю ситуацію, аби вдарити по найціннішому: по дітях.Поясніть це дитині й пильнуйте за тим, щоб вона брала іграшки та інші речі лише з вашої згоди та у вашій присутності. Ніякі «забуті» або «покинуті» іграшки, смартфони тощо з землі підбирати не можна! Детальніше про це дивіться нижче у розділі «Як уберегти дитину від мін та вибухівки».

Поради про те, як підтримати та заспокоїти дитину під час війни, читайте у окремому матеріалі.

ЯК УБЕРЕГТИ ДИТИНУ ВІД МІН ТА ВИБУХІВКИ

               Ще у перші дні війни Національна поліція України попередила про виявлення на території нашої країни протипіхотних мін, так званих метеликів. Вони невеликі, пластмасові, бувають яскравого кольору — через це діти можуть сприймати їх за іграшку. Також ворог розкидає реальні дитячі іграшки, смартфони та інші цінні речі, начинені смертельно небезпечною вибухівкою.

Крім того, існує ризик замінувань. Причому не лише у зонах бойових дій чи на окупованих територіях, але й вздовж евакуаційних шляхів. Дізнайтеся, як вберегти дитину від мін та вибухівки.

  1. Покажіть дитині фото мін-метеликів та упевніться в тому, що вона запам’ятала, як вони виглядають.
  2. Введіть правило: не чіпати сторонні предмети (особливо якщо вони лежать без нагляду і виглядають покинутими). Поясніть дітям, як важливо бути пильними і не торкатися підозрілих предметів або покинутих іграшок, телефонів, побутових речей тощо. Домовтеся з дитиною: у разі, якщо вона помітить щось підозріле, вона має негайно повідомити про це вам або комусь з інших дорослих. Поясніть їй, що ні в якому разі не можна не тільки чіпати ці предмети, а й наближатися до них чи кидати в них чимось. Вибухівкою може бути начинена навіть «звичайнісінька» на вигляд кулькова ручка. Ви можете сказати дитині так: «Зараз усі допомагають Збройним Силам України, тож всі мають бути пильними. Якщо побачиш якісь покинуті речі або щось дивне—скажи мені, я дуже сподіваюся на твою уважність».
  3. Оминайте зелені насадження, пустирі, розвалини, покинуті домівки тощо. Якщо рухаючись по евакуаційному шляху, ви робите зупинку, не заходьте на узбіччя (навіть у туалет) і не дозволяйте забігати на узбіччя дітям.
  4. Розкажіть дітям про ознаки замінованих територій і попросіть її повідомляти вам, якщо таке побачить. Це можуть бути сигнальні стрічки, дротяні розтяжки (зазвичай на рівні колін), знаки з черепом та кістками, а також з написом: “УВАГА, МІНИ!”, “DANGER MINES!”, “ВНИМАНИЕ, МИНЫ!”. Водночас заміновані ділянки можуть не мати ніяких позначок. Тому поясніть дітям, що необхідно уникати й ділянок, які перелічені у попередньому пункті.

Що робити, якщо дитина опинилася на замінованій ділянці?

  • Не намагайтеся самостійно дістатися до дитини, аби звільнити її. Є великий ризик того, що ви можете підірватися самі на очах у дитини або погубити і себе, і її. Негайно зателефонуйте 101. До прибуття рятувальників заспокоюйте дитину голосом з того місця, де ви стоїте.
  • Якщо ваше місто/село знаходиться під окупацією або в ньому відбувалися бойові дії, не дозволяйте дитині пересуватися вулицями самостійно. Навіть якщо це знайомі шляхи, якими дитина у мирний час ходила сама.
  • Поясніть дитині, як діяти, якщо вона раптом опинилася на замінованій ділянці, а вас поряд нема. Не можна намагатися вийти самостійно, потрібно залишатися на місці нерухомо і голосно кликати по допомогу. У крайньому разі, якщо поряд нікого немає, потрібно йти назад повільно і обережно, максимально точно наступаючи на власні сліди.
  1. Про виявлення будь-яких підозрілих знахідокЦентр громадського здоровʼя рекомендує негайно сповіщати органи влади. Це може бути поліція (тел. 102), пожежна служба (тел. 101), ДСНС або ТрО. Надайте фахівцям максимально вичерпну інформацію про підозрілий предмет: його опис, місце розташування, дату й час виявлення. Якщо є можливість, дочекайтеся прибуття рятувальників, спостерігаючи за підозрілим предметом з безпечної відстані та попереджаючи про небезпеку оточуючих.